Після визнання Конституційним судом України недійсним закону Ківалова-Колесніченка 28 лютого 2018 року країна живе без закону про державну мову, нагадує тижневик «Країна». Про те, чому парламентарі не здатні ухвалити закон про функціонування української мови
як державної, чим така ситуація небезпечна і як події розгортатимуться далі, аналізують експерти видання. Так, письменник Василь Шкляр наголошує, що війна засвідчила: де чужа мова, там ступає чужинець із правом захищати своїх одноплемінників. І не правда, що через війну мовний закон не на часі, наголошує він. Адже саме протистояння з російським агресором дає українцям право ввести жорсткі правила щодо мовного режиму. Зробити так, щоб без української не можна було обійтися в жодній сфері суспільного життя. Інший експерт тижневика – також письменник – Тарас Прохасько зазначає, що російськомовний український патріотизм стає нормальним, перспективним. Розробляється модель – що це частина життя країни. Поняття «українці» не пов’язується з мовою. Загрозливим є те, що українська так і не стала мовою армії. Виходів є два: або визнати, що тільки українська функціонує на державному рівні. Або – що українці двомовні, а це означатиме повільний занепад української, наголошує письменник.

Рівно чотири роки тому росіяни з території Росії обстріляли українських військових під Зеленопіллям, що на півдні Луганщини, нагадує газета «Україна молода». Тоді Росія відкрито розпочала збройний напад на Україну. Внаслідок обстрілу росіянами української території загинули 6 прикордонників і 30 військовослужбовців ЗСУ. Видання наголошує, що це було перше безпосереднє масоване застосування регулярних військ Росії проти Збройних сил України. Згодом подібні обстріли з території Росії стали регулярними, а російські кадрові військові беруть безпосередню участь в бойових діях на сході України, зазначає газета у статті «Неприхована агресія».

Газета «День» пише про саміт НАТО, що розпочався в Брюсселі. Видання звернулося до українських учасників саміту з проханням розповісти, якими є очікування та цілі України на цьому заході. Експерти висловили сподівання, що НАТО визнає загрози, які несе в собі поведінка Росії щодо не лише таких країн-партнерів, як Україна та Грузія, а й загрози, з якими вже зіткнулися члени Альянсу, можливо, не у військовій площині, а у площині втручання у вибори, використання хімічної зброї на території країн-членів організації, фінансування окремих політичних груп і сил, які не обов’язково представляють інтереси населення країн Альянсу, а насамперед – Росію. Заголовок статті – «Штормовий саміт НАТО».

Проблема так званих «євроблях» давно перезріла, стверджує газета «Голос України». Дехто скористався шпаринками в законодавстві й активізував схеми напівлегального користування іномарками на іноземних номерах. Є в цих схемах і корупційні складові, зазначає видання. Тому й не дивно, що так звані активісти вимагають ухвалити законопроекти, які дають змогу здійснювати розмитнення автомобілів та зменшити податкове навантаження на ввезені в країну вживані іномарки. «Євробляхери» активізували тиск на владу, бо поліція почала наводити лад на дорогах, зупиняючи автомобілістів на авто з іноземними номерами, перевіряти правомірність користування цими транспортними засобами. За офіційними даними, в Україні понад 425 тисяч таких автівок, половина з них перебуває в країні з порушенням термінів перебування. Як можна вирішити проблему, газета розповідає в статті «Покінчимо з напівлегальними корупційними схемами користування «євробляхами».

«Освіта з особливими потребами» – у публікації під таким заголовком газета «Україна молода» наголошує на потребі покращення інклюзивної освіти в Україні. Видання нагадує, що сьогодні в країні близько 165 000 дітей мають особливі освітні потреби. На навчання їх беруть лише 6% шкіл. Таким чином, загальний показник інклюзії в Україні становить 7%. Для порівняння: у Норвегії – 90%, в Італії – 99%, у сусідній Польщі – 42%.

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here