Військовий конфлікт на Донбасі зробив регіон інвестиційно непривабливим, що призвело до зростання безробітних. Про це свідчать данні дослідження «Чотири роки у війні. Криза робочої сили на Донбасі», проведеного громадськими організаціями «Фундація 101» та «Український інститут майбутнього». Дослідження показало не тільки збільшення кількості безробітних, але і неефективність роботи центрів зайнятості. З якими проблемами стикаються працівники та роботодавці Донбасу, і як можна вплинути на ситуацію?

​Громадські організації в своєму дослідженні провели 26 глибинних інтерв’ю для розуміння ситуації, розповідає експерт «Фундації 101» Галина Янченко. Ці інтерв’ю були проведені в чотирьох різних групах: серед безробітних, нещодавно працевлаштованих, роботодавців, та представників місцевої влади.

«Це була соціологічна частина нашого дослідження. А другий метод – це «кабінетне» дослідження, яке проводив «Український інститут майбутнього», вони аналізували доступну статистику, а також інші дослідження, які проводилися державними інституціями», – говорить Янченко.

Вдалося простежити таку динаміку: кількість підприємств зменшується, безробітних у регіоні – більшає, каже експерт «Українського інституту майбутнього» Ярослав Пилипчук.

«Головними наслідками таких факторів, як втрата територій або економічних центрів, є падіння валового регіонального продукту. Падіння валового продукту становило 30% в Донецькій області і 56% в Луганській. Це значна втрата економічного потенціалу території, що фактично призвела до неможливості застосування масштабних заходів щодо стимулювання зайнятості в Донецькій і Луганській областях», – каже Пилипчук.

Крім того, через втрату транспортних вузлів та інфраструктури людям стало важче знаходити роботу в межах області, бо в деяких районах дорога між містами може займати до 6 годин. За словами Пилипчука, Донбас втратив інвестиційну привабливість. Через це впали доходи населення, а кількість людей, які не мають роботи, порівняно з 2013 роком зросла із 8 відсотків до 15.

Центри зайнятості, які б мали допомагати людям з працевлаштуванням, проблему не вирішують, говорить Галина Янченко.

«Більшість людей, що стикаються з роботою центрів зайнятості, оцінюють їх функцію як суто номінальну. Це і представники бізнесу, і самі безробітні, і люди, що були нещодавно працевлаштовані. Основна асоціація, що виникає у цих людей з цими центрами, – це виплати по безробіттю», – каже Янченко, наголошуючи на тому, що і люди, які шукають роботу, і працедавці намагаються уникнути пошуків через центри зайнятості. Більшість людей шукають працівників і роботу через локальні спільноти із працевлаштування і на спеціалізованих сайтах.

На думку експертів, допомогти вирішити ситуацію з безробіттям на Донбасі можна було б кількома способами. Перший – це залучення людей до самозайнятості. Для цього треба видавати пільгові кредити для започаткування бізнесу, адже ті ставки, що є зараз в банках, роблять кредитування малого бізнесу майже неможливим. Другий шлях – податкові канікули для тих підприємців, які створюють від 30 до 50 відсотків робочих місць для вимушено переміщених осіб. Бо найбільша концентрація ВПО якраз на Донеччині та Луганщині. І третій спосіб, який пропонують експерти, – розвиток і будівництво інфраструктурних об’єктів, що допомогло б забезпечити роботою населення Донбасу.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

ОСТАВЬТЕ ОТВЕТ

Please enter your comment!
Please enter your name here