«Знешкодити та запобігти»: чи «грішить» НАБУ вибірковістю?

«Знешкодити та запобігти»: чи «грішить» НАБУ вибірковістю?

22.03.2017 15:40 | Переглядів: 1490
▼ ГОЛОВНЕ В УКРАЇНІ ▼

Поки НАБУ  розслідує резонансні справи, маленькі міста та містечка продовжують потопати у корупції.

У той час, судді та правоохоронні органи, посадовці у маленьких містечках нашої країни продовжують відбирати житло у простих громадян, займатися незаконною орендою та безкарно «розкручувати» корупційні схеми.

НАБУ або Національне антикорупційне бюро України – це правоохоронний орган, створений Президентом України Петром Порошенко, що має на меті «очищення влади від корупції заради побудови та розвитку успішного суспільства та ефективної держави». Так написано на офіційному сайті організації.

Повернемося трошки назад і зануримося у історію. Створено антикорупційне бюро було 16 квітня 2015 року. Поштовхом до цього стала висока корумпованість українських чиновників, які своїми діями у буквальному сенсі руйнували країну, розкрадали бюджет та робили все можливе аби збагатити свої кишені, а не слугувати народу України.

Очільником НАБУ став український юрист, колишній слідчий прокуратури Артем Ситник. Тепер він має не тільки керувати цим правоохоронним органом, а й звітувати про діяльність Президенту України, Верховній Раді, Кабінету Міністрів та слідкувати за публікацією звітів на офіційному сайті.

Треба сказати, що з 2015 року бюро веде активну діяльність і, як свідчить все той же офіційний сайт, мають 272 провадження у роботі, 169 повідомлень про підозру, 79 обвинувальних актів та 52 справи у суді.

Журналісти незалежного інформаційного агентства «RegionNews» вирішили проаналізувати діяльність цього правоохоронного органу та подивитися, чи не грішить антикорупційне бюро вибірковістю.

Зовсім не треба далеко ходити, щоб знайти інформацію по справах, які вже відправлені до суду та знаходяться у роботі.

На сайті ми бачимо, що у суді знаходиться 52 справи, хоча публікацій тільки 48. Звичайно, по деяких справах, можливо, ще не має інформації, яку можна було б розмістити у розділі «Справи у суді», тому не будемо на це звертати сильну увагу.

Проаналізувавши інформацію, бачимо, що головними правопорушеннями зі сторони посадових осіб є:

  • отримання чи вимагання неправомірної вигоди;
  • завдання збитків державі;
  • розкрадання державних коштів;
  • розтрата державних коштів або майна;
  • зловживання службовим становищем.

Серед всіх справ виділяються провадження, у яких фігурують судді та великі підприємства, які використовують бюджетні кошти.

Що стосується суддів, то серед 48 справ до суду потрапило 10, що складає майже 21%. Серед них представлені різноманітні «стражі правосуддя» усіх рівнів.

Відразу впадає в очі справа щодо судді-стрілка Малиновського районного суду Одеси Олексія Бурана. Він не тільки отримав неправомірну вигоду у розмірі 500 000 гривень, а і під час затримання стріляв з вогнепальної зброї у співробітників Національного бюро та, скориставшись статусом «недоторканності судді», зник з місця події. Зараз справа знаходиться у суді, а підозрюваний чекає на вирок. Цю справу із сміливістю можна назвати гучною, тому що вона прогриміла на всю Україну.

Далі звернемо увагу на справи, в яких фігурують великі підприємства, пов’язані з розкраданням державних коштів, завданням збитків чи розтратою майна. Так, серед 48 справ, їх 17, що становить 35% від всієї кількості. Зазначимо, що 7 із 17, це провадження, що стосуються підприємства ПАТ “Укргазвидобування”.  Також серед них присутні ДП “Електроважмаш”, ПАТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України”, ПрАТ “Запорізький електровозоремонтний завод”, ПАТ “Одеський припортовий завод”, ДП “Запорізький титано-магнієвий комбінат” та інші.

Ще 8 справ стосуються правоохоронних органів – це прокурори та співробітники СБУ. Якщо порахувати, то це складає 17%.  Серед них можна виділити цікаву справу, у якій фігурують полковник, заступник начальника головного відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області, підполковник, заступник начальника 3 відділу головного відділу захисту національної державності УСБУ в Одеській області та намісник Свято-Іверського чоловічого Одеського монастиря.

Виходячи з матеріалів справи, полковник та підполковник дізнались цікаві факти з особистого життя та церковної служби намісника, що можуть його скомпрометувати. Вони вступили у злочинну змову та вирішили шантажувати його, і вимагали неправомірну вигоду у сумі 70 000 доларів. Ця справа також мала широкий розголос.

Також серед справ на офіційному сайті є декілька проваджень, які стосуються посадовців та корупції у маленьких містечках, селах та районах областей України. Всього їх 4, що складає 8%. Цікаво, що у трьох «світиться» Васильківська РДА Київської області.

Інші 9 проваджень, що залишилися, і відповідно складають 19%, стосуються різних посадовців, які зловживали службовим становищем, або вимагали чи отримували неправомірну вигоду.

Таким чином, можна зробити висновок, що велику частину, а саме 92% – це справи, які мали широкий розголос та стосуються великих підприємств, суддів чи правоохоронних органів. Також треба згадати справу, що стосується Романа Насірова, вже екс-голови Державної фіскальної служби, яка прогриміла на всю країну і українці слідкували за діями НАБУ, а також за слідством загалом. Крім того, можна привести у приклад Запорізьку область, де після заяви одного із народних депутатів, буквально на наступний день “прилетіло” антикорупційне бюро і провело обшук в обласній адміністрації.

Тобто, справи, які набувають розголосу та захоплюють більш широку аудиторію звичайно цікавіші, ніж справи, що стосуються маленьких містечок. Хоча корупція у таких містах найстійкіша, як хвороба, яку ніяк не вдається вилікувати. Вона (корупція) продовжує процвітати та множитися у геометричній прогресії, тому що на неї ніхто не звертає уваги, бо кому потрібні дрібні посадовці у невеличких містах України, коли є можливість покарати “велику пташку”.

Розгул корупції в невеличкому містечку Запорізької області

Так, одним із таких міст виявилося Токмак,  в якому «чудять без баяна» мер, суддя та вся їх братія.

Журналісти незалежного інформаційного агентства «RegionNews» вже не вперше підіймають питання про всілякі махінації, які відбуваються у невеличкому місті з населенням у 28 000 у Запорізькій області. Однак на численні публікації адекватної відповіді зі сторони правоохоронних органів так і не надійшло.

Нагадаємо декілька випадків, які показують корумпованість, свавілля та аморальне поводження «найцікавіших» особистостей.

Наприклад, голова Токмацького районного суду В’ячеслав Курдюков вже не раз гуляв «на повну» у залі суду, фотографувався у неприйнятному вигляді на фоні державної символіки, і вів себе так, як етичні норми не дозволяють вести професіоналу, людині, яка слідує букві Закону. Однак це ще не все, чим відомий головний суддя міста.

НАБУ

Цікаво, що у Токмаку, за словами місцевих мешканців, працюють декілька груп людей, які займаються «від жимом» квартир. І члени цих груп мають безпосереднє відношення, а саме сімейні зв’язки з головним суддею міста. Це не тільки родичі: дружина-адвокат Олеся Курдюкова (власниця половини будинку по вулиці Калініна), батьки дружини – Валентина Шведенко (власниця квартири на 46 квадратів), Сергій Немський (власник чотирьохкімнатної квартири) та подруга – Олена Михайлова (саме вона виявилася власницею половини будинку, який належав постраждалому). Крім того, у цій історії виникає питання і до нотаріуса Ользі Зиріной, яка завірила всі ці папери. Повну історію можна знайти за посиланням.

Ще одна цікава історія теж сталася з суддею Курдюковим, але на цей раз у ній фігурували «мертві душі». У 2010 році наш герой розглядав справу про передачу нерухомості від одної сторони другій. Рішення було ухвалено, однак на момент підписання паперів одна із сторін вже була фактично мертва, тобто фізично не могла це зробити.

Не суддею єдиним відомий Токмак. Мер цього маленького міста Ігор Котелевський також бере участь у різноманітних махінаціях, перешкоджанні патріотичного виховання молоді та блокуванні ініціатив, які б покращили соціальний захист воїнів АТО.

Окрім цього у 2012 році Токмацька міська рада, за керівництвом мера Котелевського, почала процес привласнення майна лікарні.  Для того, щоб приміщення Токмацької ЦРЛ перейшли у власність міськради, їм було надано окремі адреси. Такі дії продовжуються декілька років. Наприклад рішенням Токмацької міськради № 1 від 10 червня 2015 року було затверджено новий перелік об’єктів, які підлягають приватизації через продаж на аукціоні.

У корумпованих схемах, як і у судді Курдюкова, у мера Токмака задіяна сім’я, а саме дружина – Оксана Савицька, якій він «подарував», незаконно віддав у оренду, КП «Дитячий оздоровчий табір «Сонячний».  Звичайно, щоб оренда виглядала законною, був проведений конкурс для визначення орендатора. Цікаво, що після цього, минулого літа,деякі депутати міськради вирішили відвідати табір і те, що вони там побачили, їх налякало: гнилі балкони, цвіль, «оголені» дроти, наполовину зірвані шпалери, старі ліжка, порвані матраци.НАБУ НАБУПісля цього виникло питання: де ж 386 тисяч гривень інвестицій, які були виділені на санаторій?

Історій пов’язаних з мером Токмака, суддями, посадовцями та депутатами ще багато і вони потребують детального розслідування зі сторони Національного антикорупційного бюро. Сподіваємося, що цей незалежний правоохоронний орган зробить свою справу і зверне увагу на невеличке місто з великою кількістю корупційних схем, які лежать «на поверхні».

Згадуючи вислів “ловися рибка велика та маленька”, хочеться сказати, що за маленькою рибкою може стояти велика акула, тому не треба ганятися постійно за “насіровими”, можна і за “котелевськими” трошки побігати.

Share on FacebookShare on VKTweet about this on TwitterEmail this to someone

RIA Запорожье


РИА Кировоград


Залишити відповідь

css.php
Останні новини
^ На початок