Один рік ДПСС України – роздуми на руїнах біобезпеки держави
Коррупция
3

Один рік ДПСС України – роздуми на руїнах біобезпеки держави

Коррупция 27.04.2017 10:26 Просмотров: 4120

6 квітня 2017 року виповнився один рік, як офіційно розпочала роботу Держпродспоживслужба (ДПСС) України. Керівництво цією службою було доручено інженеру-системотехніку, теоретику аграрного бізнесу Лапі Володимиру Івановичу. Але, на жаль, теоретичні знання та вміння проводити семінари виявились вкрай недостатніми чинниками для управління різновекторною службою повноваження якої тягнуть на повноцінне міністерство. Але все по порядку.

Епопея формування ДПСС – мегаконтролюючої служби розпочалася постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014, продовжилась постановою КМУ №1092 від 16.12.2015 якими без урахування міжнародного досвіду (до речі, він був і виявися негативним) без аналітики, проігнорувавши думку експертного середовища та фахівців був даний старт цій реформі.

В оголошеному конкурсі на посаду керівника ДПСС України отримав перемогу нікому не відомий чоловік на прізвище Глущенко С.Н. Якими критеріями при цьому користувалась конкурсна комісія одному Богу відомо, але ця особистість увійшла в історію служби як спеціаліст по «заповненню холодильника» всякими «вкусняшками», більше заповнити Глущенко С.Н. нічого не встиг, оскільки був звільнений з посади за пропозицією міністра АПК Павленка О.М. – так не поталанило з керівництвом службі ДПСС першого разу.

Але як кажуть перший «блин комом», тому почали «випікати другий млинець», ним виявився інженер-системотехнік Лапа В.І. – мало кому відома особа, без профільної освіти, досвіду практичної роботи як в системі біобезпеки, так і взагалі досвіду практичної роботи в реальному секторі економіки, але добре відома тодішньому міністру АПК Павленку А.М. і лобійована агроолігархом  Косюком Ю.А. Тому демократичні принципи у вигляді проведення хоча б якогось конкурсу при призначенні на посаду були проігноровані (а навіщо коли в призначенні зацікавлені такі впливові особи). І вже в лютому 2016 року Володимир Лапа вмостився в крісло Голови ДПСС України і розпочав системне реформування, даруйте, знищення служб, що підпали під вищезазначені постанови Кабінету Міністрів України, нагадувало це дії одного примата до рук якого випадково попав один вибуховий пристрій.

Спочатку Володимир Іванович на зустрічах розповідав, якими ганебними вчинками покрили себе служби за роки свого існування, чим повністю себе скомпрометували перед товаровиробниками, бізнесом і в суспільстві в цілому, і що тепер, з чистого листа буде сформована нова служба з найкращих, найчесніших фахівців служб, що ліквідуються, на виключно конкурсній основі і європейських принципах діяльності. Але лозунги з діями розійшлися кардинально – кращими фахівцями виявилися спеціалісти з темним корупційним минулим та сьогоденням.

Порайки, Кондратьєви заполонили керівництва ДПСС в областях, прозорі конкурси виявились або «договорняками», або переможцями ставали у кращому випадку звичайні дилетанти, але близькі до впливових можновладців чи одіозні корупціонери, які платили за посаду від 50 до 250 тисяч доларів США, а європейські принципи були переформатовані під українські реалії – у службі процвітає здирництво, свавілля, нехтування законами, цькування професійних фахівців, казнокрадство.

Корупційні скандали процвітають в керівництві ДПСС Одеської, Миколаївської, Дніпропетровської, Львівської областей, але Володимир Лапа не тільки не виконав своїх функцій для запобігання випадків корупції серед керівників вказаних областей, а й всіляко покривав та вигороджував їх. Тільки по фактах зловживань начальником головного управління ДПСС у Дніпропетровській області Андрієм Кондратьєвим оприлюднено більше десятка журналістських розслідувань, але жодних дій зі сторони керівництва по вказаних фактах не проведено, що говорить про особисту зацікавленість керівника ДПСС України Лапи В.І. у знаходження на посадах саме цих керівників. Також не проведено ні службових розслідувань, як того вимагає Закон України «Про державну службу», ні звільнень, ні передач матеріалів до правоохоронних органів.

Такий підхід до роботи, відсутність дієвого контролю за діяльністю керівників ДПСС в областях, безкарність, професійна некомпетентність, кришування корупціонерів не могло не відобразитись на результатах діяльності ДПСС, стану біобезпеки, експортному потенціалу держави. Тільки за один рік кількість неблагополучних пунктів по африканській чумі свиней збільшилась у 2 рази в порівнянні з 2015-м роком. Прямі збитки від хвороби склали близько 1.5 млрд. грн. Під загрозою саме існування галузі свинарства в Україні, спостерігається значний спад поголів’я свиней, як у сільськогосподарських товариствах, так і в особистих підсобних господарствах населення, експорт продукції свинарства практично зупинився, втрачаються робочі місця на селі, падають відрахування в бюджети, занепадає переробна галузь.

У країні знову зареєстровано захворювання на пташиний грип, яке вдарило по галузі птахівництва, що динамічно розвивалась, і як результат – чергова втрата зовнішніх ринків для продажу і її продукції. Дієвих заходів по ліквідації цих захворювань не розроблено, та і концепції протидії загалом ДПСС України не запропоновано. Робота зводиться загалом до принципу встановлення карантинних постів на центральних дорогах, які ніяк не впливають на переміщення продукції з осередків хвороби та вилучення тварин для знищення, які вже в основній масі вивезені за обмежувальні межі живими чи у вигляді продуктів забою, що веде до нових спалахів хвороби.

2016 рік відзначився значною кількістю спалахів харчових отруєнь людей, часто жертвами токсикоінфекцій стають діти, рахунок іде на тисячі постраждалих. Причиною такого критичного стану є затяжний період мораторію на перевірки, що призвело до втрати державного контролю за якістю виробництва продуктів харчування, експлуатації торгівельних об’єктів, складів, обладнання, нехтування товаровиробниками санітарними правилами, гігієнічними нормативами, спрощення технологічних процедур, що призводить до зниження якості та безпечності, як сировини, так і готової продукції. Усі функції контролю цих напрямків лежать у сфері компетенції ДПСС України, але скоріш за все ця «мегаслужба» сховавшись за мораторієм почуває себе дуже комфортно, усунувшись від здійснення повноважень та проїдаючи кошти державного бюджету на своє утримання, а споживачів залишивши сам на сам у боротьбі по захисту свого здоров’я. Хоча у статті 49, 50 Конституції України гарантують захист державою громадян та державі напевно плювати на здоров’я нації, тому населення країни невпинно зменшується, але можновладців це не хвилює, чим менше українців, тим менше витрат бюджету на соціальні напрямки.

За рік роботи нормативна база діяльності служби так і не розроблена, навіть положення про установи, що передані в структуру ДПСС з інших служб не відредаговані під нову службу, діють старі нормативні акти. Таким чином вони фактично знаходяться поза юрисдикцією ДПСС і їх дії можуть бути оскаржені в судах як не правочинні.

До речі, про суди. Служба погрузла в судових позовах, які вона системно програє, особливо це стосується справ, що розглядаються як результат свавілля керівника ДПСС Володимира Лапи. Під його тиском у процесі реформування незаконно звільнені в основному в трактуванні по статті 40 пункт 1, десятки спеціалістів, яким закони «Про працю», «Про державну службу», Конституція України гарантують право на працю в новоствореній структурі. Але керівник ДПСС України Лапа таким чином розчищав місця для потрібних людей, вирішивши, що він вище закону, але судові рішення говорять протилежне і виникає питання, хто буде компенсувати збитки державі за рішеннями судів по вимушеним прогулам і моральну шкоду особам, які створювали, модернізували, забезпечували ефективну роботу органів, що реформувались і цинічно викинуті на вулицю чоловіком, який не має найелементарнішого професійного досвіду керівництва державними установами, спустившись на крісло керівника, як то кажуть – «на парашуті», тому не дорожить самим безцінним, що забезпечує ефективну роботу – професійними кадрами.

На сьогодні Лапа В.І. ігнорує рішення судів і не відновлює працівників на роботі піддаючи людей подальшим приниженням та утискам, які вже довели законність своїх вимог у суді. Така поведінка швидко спеченого держслужбовця по ігноруванню судових рішень вже тягне на кримінальний злочин, як і ряд інших дій по створенню корупційних схем, отриманню хабарів, фальсифікації результатів конкурсів на посади керівників ДПСС в областях та центральному апараті. Тому виникає питання, скільки вартує державі та її платникам податків знаходження цього аматора та ставленика зацікавлених осіб на посаді керівника органу, на який звалена значна відповідальність по забезпеченню біобезпеки країни, результати діяльності якого вже відомі, оприлюднені, оцінені та тягнуть не на одну кримінальну справу.

Таким чином маємо наступні висновки:

  1. Проведена реформа повністю провалена та має негативні результати і певна економія бюджетних коштів у зв’язку з ліквідацією низки служб багатократно нівельована фінансовими збитками від розгулу інфекційних хвороб у зв’язку з втратою контролю над епізоотичною та епідеміологічною ситуацією та біобізпекою загалом і зменшенням при цьому експортних можливостей.
  2. Однієї з причин дискредитації реформи контролюючих служб є ганебна кадрова політика результатом якої став прихід до керівництва службою непрофесійних особистостей та корупціонерів завданням яких були використання регулятивних та контролюючих функцій ДПСС для обслуговування свого приватного інтересу та інтересів лобістів, які забезпечили прихід цих особистостей до керівництва, що не має нічого спільного до державних інтересів.
  3. У результаті реформи змінена система контролю, яка мала високу оцінку та довіру країн-партнерів, куди проводились поставки української продукції. Нова система можна сказати відсутня, а відмежування держави від контролю за якістю та безпечністю продукції шляхом запровадження мораторію на перевірки викликає у цих країн непорозуміння так як у них саме держава є контролером, що гарантує якість і безпечність, тому продукція не може бути реалізована без такого контролю. Який це є контроль — постійний, періодичний, тотальний чи вибірковий, це вже інше питання, але він є обов’язковим і це європейська практика.
  4. ДПСС катастрофічно перевантажена повноваженнями, що в комплексі з низьким професіоналізмом керівництва і різнонапрямковими функціями не дає можливостей цьому недолугому органу виконувати покладене на нього державою завдання, тому всі його дії носять хаотичний, невиважений характер, без прорахунків ризиків та наслідків, безнадійно відстають від запитів сьогодення і фактично є ще більшим тягарем і гальмом, як для бізнес-середовища, так і простих громадян, споживачів товарів і послуг чим попередні контролюючі структури.
  5. Доволі дивною є позиція міністра аграрної політики Кутового Т.В., якому відомо про відверто корупційні та кримінальні дії, як голови ДПСС Лапи В.І., так і керівників деяких органів ДПСС, у першу чергу це стосується Одеської та Дніпропетровської областей, але ніяких заходів по наведенню порядків діяльності не проводить, та це і зрозуміло загалом – пан міністр сам є фігурантом багатьох журналістських розслідувань по фактам зловживань та корупції, тому ворон ворону око не виклює.

Для наведення порядку в галузі безпеки є не так і багато рішень:

Як мінімум, повинен бути звільнений голова ДПСС України Лапа В.І. і керівники головних управлінь тих областей, що погрузли в корупції, хабарах, зловживаннях та відкриті кримінальні справи, як за посадові злочини, так і нанесення збитків державі – фінансові та іміджеві.

Як максимум дана служба повинна бути ліквідована. Вона наскільки показала свою некомпетентність та стала осередком постійних корупційних скандалів та зловживань і дискредитувала себе всього за рік роботи в рази погіршивши епізоотичний та епідеміологічний стан держави, не забезпечила захист споживачів товарів та послуг, не впливає на якість та безпечність продукції, як наслідок тим самим не забезпечує норми статей 49, 50 Конституції України.

При ліквідації функції повинні бути передані в інші Міністерства – напевно частина повноважень до Міністерства економіки, частину залишити в Міністерстві АПК, що вже обговорювалось на громадській раді та аграрному комітеті Верховної Ради, рішення за урядом.

Безперечно в річницю створення служби хотілося б описати позитивні зрушення від цієї реформи, але, на жаль, вони настільки мізерні, що говорити про це не має сенсу, оскільки результати діяльності виключно негативні. Маємо надію, що КМУ проаналізує стан справ, що склався у галузі біобезпеки країни, результатом якого стало проведення такої непродуманої реформи і прийме рішення про те, що необхідно навести лад в органах контролю, спонукавши їх працювати на економіку держави, а не обслуговувати приватний інтерес не чистих на руку керівників та зацікавлених можновладців.

3 Комментариев

  1. Тимофій говорит:

    системно написано, зі знанням питання -було б добре якщо б дослухались

  2. Відвідувач говорит:

    О чём вы говорите кто прислушается – это элементарная банда, банда воров и подонков. Они пришли к власти на крови убитых героев Майдана. Этих ублюдков защищают свои жизнями наши солдаты на востоке. Скоты дорвались до корыта и никак не нажрутся. Просто вещи надо говорить своими именами и не молчать или это никогда не закончится.

  3. Ліда говорит:

    Зараз практично усі телеканали України мають програми по типу « Ревізор» на Новому каналі, той безлад який інколи показують знаходиться за межею розуміння для нормальною людини. Так стається тоді коли Держава не в змозі захистити своїх громадян, тоді вони об’єднуються і захищають свої права самі. Дуже шкода, що Держава делегувала права на наш захист таким особам як Володимир Лапа з своєю компанією.

Добавить комментарий

css.php
Лента новостей